100 кращих книг за версією британців

Розпочинаю публікацію списків найкращих книг світу за різними версіями УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ.

В 2007 році World Book Day опитав британців, які книги вони вважають найкращими і от ось їх вибір!

1. "Гордість і упередження" Джейн Остін

2. "Володар кілець" Дж.Р.Р. Толкієн

3. "Джейн Ейр" Шарлотта Бронте

4. Серія книг про Гаррі Поттера, Дж.К.Роулінг

5. "Вбити пересмішника" Харпер Лі

6. Біблія

7. "Грозовий перевал" Емілі Бронте

8. "1984" Джордж Оруелл

9. "Темні початки" Філіпп Пуллман

10. "Великі сподівання" Чарльз Діккенс

11. "Маленькі жінки" Луїза М.Елкотт

12. "Тесс з роду Д'Ербервілей" Томас Харді

13. "Виверт 22" Джозеф Хеллер

14. Повне зібрання творів Вільяма Шекспіра

15. "Ребекка" Дафна Дюморье

16. "Хоббіт" Дж.Р.Р. Толкієн

17. "Пташина пісня" Себастьян Фолкс

18. "Над прірвою у житі" Дж.Д. Селінджер

19. "Дружина мандрівника у часі" Одрі Ніффенеггер

20. "Міддлмарч" Джордж Еліот

21. "Віднесені вітром" Маргарет Мітчелл

22. "Великий Гетсбі" Ф.Скотт Фітцжеральд

23. "Темний дім" Чарльз Діккенс

24. "Війна і мир" Лев Толстой

25. "Путівник автостопщика по Галактиці" Дуглас Адамс

26. "Повернення в Брайдсхед" Івлін Во

27. "Злочин і кара" Федір Достоєвський

28. "Грона гніву" Джон Стейнбек

29. "Аліса в Країні Див" Люїс Керролл

30. "Вітер у вербах" Кеннет Грехем

31. "Анна Кареніна" Лев Толстой

32. "Девід Копперфільд" Чарльз Діккенс

33. "Хроніки Нарнії" К.С. Льюїс

34. "Емма" Джейн Остін

39. "Мемуари гейші" Артур Голден

40. "Вінні-Пух" А.А.Мілн

41. "Скотний двір" Джордж Оруелл

42. "Код да Вінчі" Ден Браун

43. "Сто років самотності" Габріель Гарсія Маркес

44. "Молитва за Оуена Міні" Джон Ірвінг

45. "Жінка в білому" Вілкі Коллінз

46. "Енн з Зелених дахів" Л. М. Монтгомері

47. "Далеко від навіженого натовпу" Томас Харді

48. "Розповідь служниці" Маргарет Етвуд

49. "Володар мух" Вільям Голдінг

50. "Спокута" Ієн Мак'юен

51. „Життя Пі” Янн Мартел

52. "Дюна" Френк Герберт

53. "Незатишна ферма" Стелла Гіббонс

54. "Розум і почуття" Джейн Остін

55. "Відповідний наречений" Вікрам Сет

56. "Тінь вітру" Карлос Руїс Сафон

57. "Повість про два міста" Чарльз Діккенс

58. "О дивний новий світ" Олдос Хакслі

59. "Загадкове нічне вбивство собаки" Марк Хеддон

60. "Любов за часів холери" Габріеля Гарсіа Маркес

61. "Про мишей і людей" Джон Стейнбек

62. "Лоліта" Владимир Набоков

63. "Таємна історія" Донна Тарт

64. "Милі кістки" Еліс Сіболд

65. "Граф Монте-Крісто" Александр Дюма

66. "На дорозі" Джек Керуак

67. "Джуд Непомітний" Томас Харді

68. "Щоденник Бріджет Джонс" Хелен Філдінг

69. "Діти півночі" Салман Рушді

70. "Мобі Дік" Герман Мелвілл

71. "Олівер Твіст" Чарльз Діккенс

72. "Дракула" Брем Стокер

73. "Таємний сад" Френсіс Ходжсон Бернетт

74. "Нотатки з Малого острова" Білл Брайсон

75. "Улісс" Джеймс Джойс

76. "Під скляним ковпаком" Сільвія Плат

77. "Ластівки і амазонки" Артур Ренсом

78. "Жерміналь" Еміль Золя

79. "Ярмарок марнославства" Вільям Теккерей

80. "Володіти" А. С. Байатт

81. "Різдвяна повість" Чарльз Діккенс

82. "Хмарний атлас" Девід Мітчелл

83. "Колір пурпурний" Еліс Уокер

84. "Під кінець дня" Кадзуо Ісігуро

85. "Мадам Боварі" Гюстав Флобер

86. "Відмінна рівновага" Рохінтон Містрі  

87. "Павутина Шарлотти" Е. Б. Вайт

88. "П'ятеро, що чекають на тебе на небесах" Мітч Елбом

89. "Пригоди Шерлока Холмса" Артур Конан Дойл

90. "Цикл Чарівного далекого Дерева" Енід Блайтон

91. "Серце пітьми" Джозеф Конрад

92. "Маленький принц" Антуан де Сент-Екзюпері

93. "Осина фабрика" Йен Бенкс

94. "Уотершипські схили" Річард Адамс

95. "Змова остолопів" Джон Кеннеді Тул

96. "Місто як Елліс" Невіл Шут

97. "Три мушкетера" Александр Дюма

98. "Гамлет" Вільям Шекспір

99. "Чарлі та шокодадна фабрика" Роальд Дал

100. "Знедолені" Віктор Гюго

Сергій Лобода "Час Ліліт"

Щойно закінчила читати цю книгу і одразу за відгук. Ця книга відверто мене здивувала - українська сучасна література вийшла для мене на новий рівень, автори ростуть і є чудові свіжі, цікаві ідеї. "Час Ліліт" нагадав мені твори Дена Брауна - історична загадка, трішки містики, а весь сюжет складається як пазл з кожним новим розділом. Тільки головного детектива немає, але в цій книзі сам читач є детективом. Автор вдало переплітає легенду і сьогодення. І як буває після деяких книг - мені захотілося покопирсатися в мережі в пошуках більш детальної інформації стосовно легенди навколо якої закручений весь сюжет, а це вже про щось говорить! Отже, легенда - ви чули про Ліліт, першу дружину Адама?! Я ні, а виявляється така була і в інших джерелах вона згадується. А про синдром раптової смерті немовлят чули? О автор поєднує міфологію і цю недосліджену хворобу (якщо можна її так назвати) і виводить теорію чому немовлята таки помирають. Дуже цікаво, адже, наскільки мені відомо, вчені до сих вивчають причини цього синдрому.
Цей детектив міг би бути ще яскравішим, ще більш захоплюючим, цього так хотілось. Частинки сюжету-пазлу видавалися мені дещо кострубатими і іноді доводилося прикладати зусиль, щоб припасувати їх одне до одного.

А загалом так і ще раз так!!! Початок покладений і головне не збиватися з наміченого шляху нашим авторам. Дуже часто вони грішать тим, що надто швидко уривають сюжет, недомальовують картину роману повністю і тому, дочитавши, приходить легке розчарування... Не знаю з чим це повязано, але дуже шкода, бо такі книги могли б зайняти своє місце на світовому ринку літератури - і я в це щиро вірю!)))

Приємного Вам читання!

Книжкові закладинки

Крім книг я ще обожнюю різні книжкові прибамбаси. От наприклад, книжкова закладинка. Щомісяця в мене відбувається загострення і я вирушаю у широкий світ інтернету для поповнення своєї і так немаленької колекції закладинок. А тепер думаю прийшов час поділитися своїми надбаннями з іншими книголюбами. Ось Вам декілька видів - скачуйте, друкуйте, читайте та насолоджуйтесь!

1. Рейтинги книг

Я обожнюю читати всілякі рейтинги книг, списки книг, які обов*язково потрібно прочитати в своєму житті і т. д. Зі 100 книг відмічаєш заледве 10 і вже відчуваєш себе.. інтелектуалом! Або просто смієшся зі своїх 5 пунків, читаючи решту списку і думаєш: "Ну хто міг таке скласти?". Я жартую)

Я їх люблю не за те і ні в якому випадку сліпо їм не слідую! Вони корисні, але в іншому ракурсі... З їх допомогою можна дізнатися про нового автора чи книгу - якщо не читати, то хоча б поцікавитися. А також я віднайшла для себе спосіб визначати справді варті уваги книги: якщо одна і та ж книга попадає у декілька рейтингів, списків - значить щось в ній є і потрібно скласти власне враження про неї, щоб особисто для себе визначити її значущість. Звісно як і всі правила, це правило має вийнятки, і не всі книги дійсно варті. Але після цього я сміло можу висловювати свою думку з приводу того чи іншого автора, твору чи рейтингу. Вже користь! Мати свою власну думку це вже неабияка перевага в будь якій ситуації. І взагалі читання книг ніколи нікому не завадило))

От тому одного прекрасного дня я вирішила провести таке собі особисте дослідження. Я взяла найвідовіші рейтинги, які можна знайти в мережі, а саме 100 найкращих книг від найвідоміших газет, журналів та порталів світу Daily Telegraph, Time, Newsweek, Modern Library та інші. Також різноманітні менші списки на кшталт "27 книг, які обов*язково потрібно прочитати до 27 років". Навіть знайшла програму з зарубіжною літератури для школи та програму по літературі філологічного факультету якогось університету. Тобто все що можна було знайти. Остаточних висновків я поки оголошувати не буду, адже дослідження ще триває, але певні спостереження і відповідно питання є.

Наприклад, дуже шкода, що наша рідна українська класика ніде не фігурує.. В нашій літературі є чудові твори, але вони не значаться на світовому рівні, як наприклад, Володимир Набоков з його "Лолітою". А про сучасних авторів я взагалі мовчу.. У нас такі рейтинги газети складають вкрай рідко, в основному передруковують закордонні. Дуже шкода((

Поки я блукала мережею в пошуках списків для свого дослідження натрапила на таку новину: в Росії з січня місяця не вщухають дискусії стосовно опублікованого списку 100 книг для позакласного читання від Міносвіти. Звісно це перша спроба і вона не ідеальна. Список планують доопрацьовувати і оновлювати кожні 10 років, так як змінюються шкільні стандарти. Але я вважаю, що це вже великий крок. До речі, проглянувши список, я помітила, що в нього включені тільки літературні надбання Росії або як раніше писали "народів Росії".

В нас теж є такі списки для позакласного читання, але вони варіюються і часто-густо це залежить від вподобань самого вчителя і аж ніяк не учнів. Думаю нашим школярам  теж не завадить такий собі єдиний стандарт на який можна рівнятися. Але це робота не одного дня, тому поки що така позакласна діяльність залишається на плечах виключно ініціативних вчителів та батьків.

Як висновок, не потрібно сліпо слідувати таким топовим спискам, адже можна пропустити стільки цікавезної літератури! З ними добре знайомитися для загального розвитку, але складати варто свій власний список книг, які вас зацікавили. Так набагато зручніше та ефективніше)) 

Огляд: Чудакова Маріетта "Не для дорослих. Час читати! Поличка перша"

Вчора потрапила мені на очі книга Чудакової Маріетти "Не для дорослих. Час читати! Поличкаа перша". Хотіла проглянути, а вийшло, що прочитала за день. Але не поспішайте! Я до останнього розділу хотіла знайти щось для себе справді варте, книгу, яка випала з кола моєї уваги, але не знайшла, а тільки розчарувалась...

Авторка дуже любить читати (як і ми з вами). ЇЇ ідея полягає в тому, що є такі книги, які потрібно обов*язково прочитати до 17 років, оскільки потім вони не будуть так захопливо читатись і не матимуть того впливу. Вона обирає тематику і згідно до цього наводить у розділі декілька відповідних книг, розповідає їх зміст (але не до кінця, щоб було цікаво потім читати), наводить деякі уривки тексту, пояснює деякі поняття, розповідає про самого автора, а також чим саме захопила її книга. Деякі факти було читати цікаво, інші - відверто нудно. Також хотілось більше вражень самої авторки, ніж читати уривок тексту або хоча б цитати з книги, які є варті уваги.

В цьому списку є дійсно хороші книги, які потрібно прочитати ще в дитинстві. Наприклад, О`Генрі "Вождь червоношкірих", Марк Твен "Пригоди Тома Сойєра", "Принц та жебрак", Франсуа Рабле "Гаргантюа та Пантагрюель". Ці книги є класикою і будуть читатися якщо не вами і дитиною, то обов`язково в школі за программою.

Також в книзі є багато творів російських письменників. Навіть можна сказати, що там більшість творів саме російськомовних авторів. Є і класики (Пушкін, Лермонтов, Толстой), але їх меншість. Основну частину складають радянські письменники. Саме через цю частину авторів книга втрачає свою цінність для українського сучасного підростаючого покоління. Вони писали про життєві уроки для дітей - потрібно ділитися, поважати старших, що таке добре, що погано і т. д. Але дуже відчувається саме та радянська реальність, яку наші діти вже не розуміють. Історію вони мусять знати, а виховуватися мають не на тих прикладах (імхо). Зараз є хороші книги, але перекладені на українську мову чи написані українськими авторами. Тим більше, я б воліла,щоб були книги українських авторів: Леся Українка "Лісова пісня", Іван Франко "Лис Микита", збірки Олени Пчілки і т. д. Так-так, це російська авторка, тому і книга написана з орієнтацією на своїх земляків.

З деякими з запропонованих книг я б посперечалась з огляду на статеву приналежність. Ну не пригадую, щоб я любила читати про війну, бійки і все таке. Була наведена книга "Кавказький бранець" Лермонтова і ще декілька подібних. Відверто, в той час такого я точно не хотіла читати, а хотілось щось про любов, пригоди... Звісно смаки у нас всіх різні, але таки відчувається різниця поколінь і відповідно деяких цінностей.

Одним словом, таку добірку кожен може скласти сам для себе або для своєї дитини. Це хороша ідея і скоріше всього саме її як основу я і використаю., що і Вам раджу! Гарних Вам книг!

Огляд: Деніел Кіз та Мартен Паж

Я вважаю, що державою має бути складений список книг для обов*язкового читання, який має оновлюватися щороку. Приходиш у книгарню, бачиш наліпку на книзі „Рекомендовано!” і одразу розумієш, що ця книга чогось вартує. Тоді б можливо ми почали читати більш якісну літературу, а вона, у свою чергу, зробила б нас більш людяними і змусила задуматися над тим, про що ми найчастіше не хочемо думати.

„Квіти для Елджернона” викликав в мені вихор думок та емоцій. Твір я прочитала за 2 дні: читала всюди і кожну вільну хвилинку (давно зі мною такого не було). Хоча довгий період часу не наважувалась взяти книгу до рук. Мені здавалось, що це буде дуже важка книга, адже в ній мова йде про розумово відсталих людей. Книга не легка, але вона чіпляє тебе з перших слів, а далі ти просто не можеш випустити її з рук. Це щоденник Чарлі Гордона, це його історія. Читаєш і ніби проживаєш з ним його життя, співпереживаєш, вболіваєш. Місцями так і хочеться вигукнути: „Ну, давай!!” або „Все буде добре!! Я вірю в тебе!”. Але все скінчилось саме так як мало...

Ми ніколи не думаємо про відсталих людей і найчастіше просто відвертаємось, коли помічаємо їх у натовпі. А вони є, живуть, так само хочуть людського тепла і потребують його навіть більше, ніж інші. Вони прагнуть бути здоровими, розумними, бути нами, але чи це справді хороша ідея?! Їх світ кращий.. Там є дружба, любов, вірність і зовсім немає місця поняттям зради, підступності, злоби... Цей контраст у творі яскраво показаний.

Людина завжди хоче вдосконалити себе, змінити. Хтось хоче бути розумнішим, хтось гарнішим, але чи варто втручатися у справи Природи? Ця Матінка створила нас досконалими і чи маємо ми право змінювати її задум щодо нас? Яка за це буде плата? Ще одне питання яке ставить перед читачем Деніель Кіз.

Як Ви ставитесь до розумників?? Правда неприємно, коли хтось розумніший і демонструє цю перевагу? Але ж самі Ви ніколи не втратите можливості продемонструвати свої розумові здібності?! А як легко ми себе почуваємо біля розумово-відсталих людей, бо для них ми справжні генії! Це тішить наше самолюбство або як мінімум вони викликають жалість... Але якщо Ви потрапите в компанію значно освіченніших людей і вони якось виявлять свою перевагу, то у Вас одразу виникне неприязнь до них! Ми не любимо „головастих” розумників. В школі їх ображають, в університетах до них ставляться неприязно, а на роботі керівники таких теж не люблять.. Вони тримаються окремо, вони утворюють свої маленькі компанії, щоб якось виживати. І це теж яскравою ниткою проходить крізь твір.



Нещодавно я прочитала книгу схожу по тематиці, чи то пак обернену - Мартен Паж „Як я став ідіотом”. Такий собі розумник помітив, що успіхом користуються люди, які верзуть повну нісенітницю з телеекранів! І всі їх за це люблять! Ось він вирішив проекспериментувати – стати на певний час бовдуром! Він приймав ліки, щоб не думати, перестав читати, натомість почав дивитися телевізор, харчуватися фастфудом і проявляти інтерес до речей, які раніше зневажав – мода, гроші, статус... Звісно друзі відвернулись, але з*явились інші.. З*явилась робота, гроші.. Експеримент завершився вдало... Чим саме?! Прочитаєте!

Що я мала на увазі?! В обох книгах герої тягнуться до більшості, хочуть бути повноцінними членами суспільства, щоб їх любили і визнавали, але кожний йде до цього різними шляхами. І тут нічого сказати, крім одного „горе от ума”. Треба жити своїм життям, а не прагнути чужого. А для того, щоб відбулись якісь зміни треба довго і наполегливо працювати, а те, що дається легко – так само легко і тікає...

Читайте, думайте, висловлюйтесь - живіть!

Читацький клуб Рівного

Навіть не віриться, але ми таки зберемось!! Так так!! Читацький клуб книгоманів Рівного зберається завтра о 19 годині в Кавовій кімнаті!! Навіть не віриться!
Тому усіх книгоманів і просто людей, які хочуть спілкування і люблять читати книги - ЗАПРОШУЄМО!! Всі деталі в групі Вконтакті - http://vk.com/club42448355
Будемо раді Вас бачити!