субота, 16 березня 2013 р.

Огляд: Чудакова Маріетта "Не для дорослих. Час читати! Поличка перша"

Вчора потрапила мені на очі книга Чудакової Маріетти "Не для дорослих. Час читати! Поличкаа перша". Хотіла проглянути, а вийшло, що прочитала за день. Але не поспішайте! Я до останнього розділу хотіла знайти щось для себе справді варте, книгу, яка випала з кола моєї уваги, але не знайшла, а тільки розчарувалась...

Авторка дуже любить читати (як і ми з вами). ЇЇ ідея полягає в тому, що є такі книги, які потрібно обов*язково прочитати до 17 років, оскільки потім вони не будуть так захопливо читатись і не матимуть того впливу. Вона обирає тематику і згідно до цього наводить у розділі декілька відповідних книг, розповідає їх зміст (але не до кінця, щоб було цікаво потім читати), наводить деякі уривки тексту, пояснює деякі поняття, розповідає про самого автора, а також чим саме захопила її книга. Деякі факти було читати цікаво, інші - відверто нудно. Також хотілось більше вражень самої авторки, ніж читати уривок тексту або хоча б цитати з книги, які є варті уваги.

В цьому списку є дійсно хороші книги, які потрібно прочитати ще в дитинстві. Наприклад, О`Генрі "Вождь червоношкірих", Марк Твен "Пригоди Тома Сойєра", "Принц та жебрак", Франсуа Рабле "Гаргантюа та Пантагрюель". Ці книги є класикою і будуть читатися якщо не вами і дитиною, то обов`язково в школі за программою.

Також в книзі є багато творів російських письменників. Навіть можна сказати, що там більшість творів саме російськомовних авторів. Є і класики (Пушкін, Лермонтов, Толстой), але їх меншість. Основну частину складають радянські письменники. Саме через цю частину авторів книга втрачає свою цінність для українського сучасного підростаючого покоління. Вони писали про життєві уроки для дітей - потрібно ділитися, поважати старших, що таке добре, що погано і т. д. Але дуже відчувається саме та радянська реальність, яку наші діти вже не розуміють. Історію вони мусять знати, а виховуватися мають не на тих прикладах (імхо). Зараз є хороші книги, але перекладені на українську мову чи написані українськими авторами. Тим більше, я б воліла,щоб були книги українських авторів: Леся Українка "Лісова пісня", Іван Франко "Лис Микита", збірки Олени Пчілки і т. д. Так-так, це російська авторка, тому і книга написана з орієнтацією на своїх земляків.

З деякими з запропонованих книг я б посперечалась з огляду на статеву приналежність. Ну не пригадую, щоб я любила читати про війну, бійки і все таке. Була наведена книга "Кавказький бранець" Лермонтова і ще декілька подібних. Відверто, в той час такого я точно не хотіла читати, а хотілось щось про любов, пригоди... Звісно смаки у нас всіх різні, але таки відчувається різниця поколінь і відповідно деяких цінностей.

Одним словом, таку добірку кожен може скласти сам для себе або для своєї дитини. Це хороша ідея і скоріше всього саме її як основу я і використаю., що і Вам раджу! Гарних Вам книг!

Немає коментарів:

Дописати коментар